2 грудня Церква Христова вшановують пам’ять дивовижного угодника Божого, котрий прославився у наш час – преподобного Порфирія Кавсокаливіта – небесного покровителя Іконописної школи Полтавської місіонерської духовної семінарії.
У Свято-Миколаївському соборі м. Горішні Плавні було звершено святкове богослужіння, яке очолив проректор з виховної роботи ПМДС протоієрей Ростислав Денисюк.
Житіє преподобного
Євангелос Баірактаріс народився у 1906 році в Греції в бідній родині селянина. Освіта його складалася з 2х років початкової школи. Натомість з 8 років він вже працював на вугільній шахті та в лавці. Трохи згодом він виявив бажання залишити мирське життя, і таємно від батьків пішов на Святу Гору Афон. Там він виконував різні послухи під керівництвом двох духовно досвідчених монахів.
Майбутній святий старанно подвизався, дослухався до настанов, учився молитві й згодом прийняв постриг з іменем Микита. Одного разу він сподобився побачити у храмі старця, який ревно молився наодинці. Благодать, що осіяла ченця під час молитви, торкнулася молодого монаха і назавжди закарбувалося в його серці.
У 19 років Микита був змушений покинути Святу Гору через запалення легенів, яке перейшло в плеврит. Духовні наставники благословили ченця на подвиг в миру, де б він міг вилікувати небезпечну хворобу. Своє чернече життя Микита продовжив у монастирі святого Харлампія неподалік від рідного села. У 1927 році архієпископ Сінайський Порфирій ІІІ хіротонісав його у священика та за традицією нарік своїм ім’ям. Місцеві мешканці дуже шанували отця Порфирія й у великій кількості йшли за молитвою та порадою до подвижника. Сповіді тривали годинами безперестанку.
У 1940 році майбутнього святого було переведено до Афін, де він 33 роки присвятив пастирському служінню в лікарняному храмі. Тисячі людей отримали його молитвами духовну допомогу та зцілення від різних недугів. Наприкінці 70-х рр. він переселився у район Мілесі, де побудував подвір’я з храмом Преображення Господнього.
Два останні роки свого життя преподобний Порфирій провів на Святій Горі Афон, у Кавсокаливійському скиту, як того бажав і постійно просив у Бога. Вночі перед блаженною кончиною старець причастився Святих Таїн і рано вранці з ледь чутними словами «Гряди» віддав душу Богу.
Земний шлях преподобного закінчився у 1991 році, а канонізація відбулася 27 листопада 2013 року, однак навіть за такий короткий час цей афонський старець став одним з найшановніших святих ХХ століття.
Також відвідайте наші сторінки у соціальних мережах Facebook та Instagram.