19 січня 2017 року, у день Святого Богоявлення, Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа, віце-ректор Полтавської місіонерської духовної семінарії Преосвященніший єпископ Новосанжарський Веніамін звершив Божественну літургію в храмі на честь Святої Трійці у смт. Нові Санжари. Його Преосвященству співслужив настоятель храму протоієрей Олексій Палинчак та викладач ПМДС протодиякон Яков Прутян.
За богослужінням була піднесена сугуба молитва за мир в Україні.
Після одпуста Владика Веніамін звернувся до чисельної пастви зі словом проповіді.
«Знімати і нести взуття господаря-єврея входило в обов’язки тільки раба, який частіше євреєм й не був (Мф. 3:11). В цьому глибоке опосередковане визнання божественності і іноприродності Месії, запевнення, що Він не просто велика людина. Як той хто жив, виховувався і отримав богословську освіту скоріше за все у єсейській громаді (після смерті своїх престарілих батьків – Іоан був дуже пізньою дитиною), Предтеча знав загальноприйнятий погляд на очікуваного Машіяха – він буде цар, полководець, мудрець і все з приставкою «великий!». Але тут, як єврей, він говорить не логічні законодавчі слова Ісуса. Іоан чітко позначає розлом або прірву між ними, і вживаючи епітет з сандалями він не просто підносить Чоловіка з Назарету. Для розуміння висоти Месії єврейський релігійний фольклор ряснів безліччю інших порівнянь. Але Хреститель ніби відмовляється від єврейства, що було неприпустимим і навіть божевільним для палестинського свідомості. Відмовитися від громадянства, коли ти представник не просто якогось племені, а саме громадянин єдиного богоспасаємого народу на землі, було недоумкуватим смиренням того, хто сходить з розуму… Але Іоан робить зовсім не це. Ставлячи себе в символічне положення іноплемінника, він говорить про іноприродність Того, Хто стоїть зараз перед ним. І як великий розлом між юдеєм і язичником в старозавітний період, аж до згадки тваринного стану неєврея, аж до талмудичного свідоцтва, що язичник буде лише дровами під казаном, в якому будуть мучитися євреї-грішники, такий саме великий розлом між людиною Іоаном і КИМ-ТО Ісусом. Месія – не звичайна людина; Той, хто стоїть перед ним володіє іншою, більш вищою природою! Гарний прозовий прийом, але за ним і моральне смирення та інтелектуальне сповідання… Але ще цікавіше інше – Бог все повертає! Він ніколи на забирає Собі те, що ми даруємо Йому; Йому, як володарю всього у світі ніщо це не потрібно, а лише радісно, що відбувається діалог і акт визнання, акт початку зростаючої любові. Сповідання Іоана Христос повертає на Хресті, будучи відданий зовсім не єврейській карі. Ісус ніби перестрибує через щабель свого єврейства зі сходинки Божества відразу на щабель простого чоловічка-неєврея, про-іноплемінника. І який глупець, що вже впізнав Бога і помітив це правило поведінки та Його діалогу, не піде після цього шляхом смирення і приниження, знаючи, що як мінімум юридично, він поверне все з подвійною силою!
Я так складно висловлювався, як саме відкрилися мені євангельські думки Хрещення, а вам так потрібна простота і доступність. Якщо хочете просто – потрібно стати добрим слугою для своїх ближніх, щоб відчути, як відкриваються всередині твого серця Небеса і починає віщати Бог. Щоб нарешті відчути Того, чиє існування часто піддавав сумніву, потрібно дати Йому простір для життя в своєму серці. Щоб зрозуміти чому Він народився і пройшов таким дивним шляхом, в тому числі і сьогоднішнім – омиванням звичайною водою з Йордану, потрібно піти таким же шляхом простоти, крок за кроком. Такий шлях до обоження – тільки через олюднення!» – зауважив Владика.
Після закінчення Божественної літургії зі храму прочани з хоругвами та іконами здійснили Хресний хід на річку Ворскла, де Його Преосвященство звершив чин Великого освячення води.
Після звершення чину освячення Владика звернувся до віруючих зі словами вітання зі святом Богоявлення та окропив агіасмою усіх присутніх.
«Дорогі брати і сестри, сьогодні ви здебільшого прийшли заради дива. Так, вода у ваших посудинах після нашої спільної молитви була втілена Богом у воду з дивовижними якостями. Й ви вже знаєте на власному досвіді переданому вам вашими батьками і старшими друзями, що коли буває важко на душі, а ти фізично здоровий, або ж лікарі не знаходять наукових пояснень твоєї хвороби, треба приймати святу воду. Ви знаєте і про те, що вона практично не схильна до псування в часі. Ви нікуди не можете дітися від цієї її чудесної якості, а значить і волею-неволею повинні повірити, що все не може бути пояснено фізичними законами матеріального світу і є світ інший – неземний, а небесний. Але яка реакція послідує після цього усвідомлення? Вона може бути подібною, коли вас приймають на роботу на високу посаду з великими можливостями. Ви можете спробувати за пів року вичавити з неї все що можна – красти, продавати, влаштовувати на робочі місця потрібних вам і подібних вам, бо скоро ж можуть звільнити! А можете постаратися створити чудовий колектив, зробити підпорядковане вам мале суспільство кращим, дати йому повірити, що повага і любов до улюбленої справи, до товариша по службі – запорука тихого людського щастя; робити з плануванням на кілька років – адже ви ж прийшли керувати, а не тиранити?! Так ось задумайтеся, ця вода вам потрібна тільки щоб витягнути з неї все для підтримки фізичного здоров’я, щоб тіло довше протягло з метою вбирання земних насолод у вигляді алкоголю, розпусти і інших шкідливих пристрастей? Або ж це маячок нам, тим що живуть в цьому полуматеріальному світі, від Бога: «Я є!». Кажуть, що добре поставлене питання довго стоїть і не дає людині спокою. Так от хочу побажати вам, щоб ви пам’ятали слова рок-музиканта В’ячеслава Бутусова, коли він повірив у Бога. Він написав їх навіть на своєму музичному диску і це стало для нього одкровенням: «Бог все-таки є – і це все змінює!…». Сьогоднішня освячена вода доказ, що Бог є, але чи змінить цей факт саме ваше життя по-справжньому?» – дав архіпастир задуматися кожному.
Напередодні, ввечері, Владика Веніамін очолив всенічне бдіння у Свято-Миколаївському соборі м. Горішні Плавні.
Всенічне бдіння