29 січня 2017 року, у Неділю 32-гу після П’ятидесятниці, про Закхея, віце-ректор Полтавської місіонерської духовної семінарії Преосвященніший єпископ Новосанжарський Веніамін звершив Божественну літургію в Трьохсвятительському храмі семінарії у співслужінні викладачів Духовної школи у священному сані.
За традицією місіонерської семінарії тексти Святого Письма були прочитані церковнослов’янською та українською мовами.
Після читання Святого Євангелія проповідував завідуючий канцелярією семінарії протоієрей Миколай Попльонтаний.
За богослужінням була піднесена сугуба молитва за мир в Україні.
Після одпуста Преосвященніший єпископ Веніамін звернувся до чисельної пастви зі словом проповіді та благословив усіх.
«Що можна сказати вам в недільне напуття? Здавалося б все вже було сьогодні сказано. Вчора про святого, сьогодні після Євангелія отцем Миколаєм про Закхея. Хіба що заспокоїти і дати вам пораду на підставі того, що сьогодні планувалося, але так і не сталося… Ви знаєте, що ми сподівалися зробити, і спасибі нашому міському телебаченню за оголошення, літургію із сурдоперекладом. Однак ніхто з глухих і слабочуючих сьогодні не прийшов. І це абсолютно не засмутило мене, але мені хочеться, щоб й не засмутило тих братив-студентів, хто переживав і готувався до неї з усіх сил. Ми будемо чекати наших слабочуючих братів і сестер у наступну неділю, і позанаступну, і ще довго… Всім ми, що стоять тут, можуть згадати урочисте освячення більш ніж 20 років тому нашого Свято-Миколаївського собору. Зібралося майже все місто. Але чи пам’ятаємо ми з чого починалася православна громада, яку так довго збирав і навчав отець Роман – майбутній митрополит Филип? Все почалося з якоїсь маленької групки, яка поступово росла, за те міцна і вірна Христу. Нам варто згадати і не тільки наш особистий досвід, але і досвід євангельський. Сьогодні згадувалися вериги апостола Петра. А адже саме святий Петро сповідав Іісуса Христа у Кесарії Филиповій, і привідкрив нам, що навіть будучи наставляємий Господом, не одразу станеш просвіченим. Майже три роки апостоли, постійно перебуваючи поруч, залишали думку, що їх учитель просто порядна людина, потім відмежували ідею, що він пророк, нарешті великий пророк, і усвідомили, вдивляючись в його щоденні вчинки і вслухаючись у щогодинні слова, що з ними ні хто інший, як Месія – Син Божий. Тим більше нам, тим хто засвоює цю істину десятиліття, варто запастися терпінням і чекати, коли якась глуха людина захоче прийти та почути й усвідомити, що Бог чекає її спасіння. Нехай сьогоднішня подія навчить вас, дорогі мої браття-студенти, терпінню по відношенню до вашого майбутнього приходу і майбутнім парафіянам, а вас, дорослі брати і сестри, тому ж терпінню, коли людина, якій ви розповідали про Христа, святих, подарували книгу, раптом не опиняється в найближчу неділю за богослужінням… Терпіння всім нам», – сказав Владика.