28 січня 2017 року, напередодні неділі 32-ї після П’ятидесятниці, віце-ректор Полтавської місіонерської духовної семінарії Преосвященніший єпископ Новосанжарський Веніамін звершив всенічне бдіння у храмі преподобного Нестора Літописця. Його Преосвященству співслужили викладачі та студенти семінарії у священному сані.
Після полієлея Владика Веніамін звернувся до вірян з архіпастирським словом.
«Дорогі мої! Буквально сьогодні студенти на лекції запитали, чому так рідко зустрічаються в святцях священики і так часто єпископи? Я розповів, що враховуючи ту владу, що зосереджується в руках архієрея і ті спокуси, якими рясніє життя святителя, було досить не просто чинити опір випробуванням гордості, сріблолюбству, блудним пристрастям, щоб пройти скажімо сучасною мовою експрес-загартування. Але заглянувши ввечері в календар, я побачив саме сьогодні пам’ять святого праведного Максима, ієрея Тотемського. Подекуди додається, що він був і юродивим Христа ради. Чому така різниця і невизначеність в роді подвигу? А тому що він був свідомим прихильником Євангелія, але зустрівши на своєму священицькому шляху нерозуміння не тільки із світською владою, з якою в ідеалі повинна бути симфонія у влади церковної, але і нерозуміння побратимів, він не знайшов іншого шляху залишитися людиною Євангелія, як чинити праведно, але з показним маленьким «божевіллям». Він розраховував що побачивши його, і спробувавши впливати на нього загальним: «Будь як усі!», і можновладці чиновники, і купці, і інші священики подумають, що він трохи не в собі та залишать у спокої. Ієрей же Божий міг далі спокійно виконувати не все більш каменіючи псевдо-заповіді егоїстичного світу, а жертовні закони Господа. Погодьтеся, як схожі обставини минулого на сьогодення? Отець Максим знайшов мудрий вихід як залишитися в будь-яких умовах людиною Євангелія – божевільним Христа ради. Бажаю і вам не змішатися із світом, а знайти свій шлях, може бути й Свято-Максимів», – сказав архіпастир.