17 квітня, у Неділю 5-ту Великого посту, день пам’яті преподобної Марії Єгипетської, у Трьохсвятительському храмі Полтавської місіонерської духовної семінарії звершено архієрейське богослужіння. Його очолив віце-ректор ПМДС Преосвященніший єпископ Новосанжарський Веніамін у співслужінні викладачів та студентів Духовної школи у священному сані.
Після Євангельского читання проповідував викладач семінарії ієрей Павел Рудь, а після причасного вірша студент 3-го курсу богословсько-місіонерського факультету Мєзенцев Олександр.
За богослужінням була піднесена сугуба молитва за мир в Україні.
Після завершення Божественної літургії Преосвященніший Владика Веніамін звернувся до чисельної пастви, яка зібралася за богослужінням, зі словом проповіді та благословив усіх.
«Дорогі мої, як я і говорив, мені хотілося, сьогодні звернутися до дорослих парафіян нашого храму. Щось цікаве почує й студентська молодь, але, на жаль, в силу свого віку, більшість серйозних порад проходять повз їх вух. Вони зрозуміють їх цінність, коли будуть трохи молодшими за мене.
Коли наші співпрацівники, або сусіди по будинку, а можливо малознайомі люди в компанії дізнаються, що ми віруючі, вони починають задавати питання. Найчастіше їм хочеться, щоб наша відповідь вразила їх і вони відкрили для себе щось нове, розкрили таємницю віри; може неоформлене, але точно сакральне і високоінтелектуальне. І ми починаємо говорити частіше про все що завгодно: про останній прочитаний духовний досвід аскета незрозумілий та недоступний новоначальному, про неправильне вчення якоїсь релігійної групи і наводимо про них анекдотичні історії, думаючи, що це розкриє людину, заглиблюємося в догматику, вже точно недоступну і некорисну для розуміння неофіта. А варто було б починати все з антропології… Запитати, що відчуває людина всередині після здійснення доброго діла, а що після злого вчинку? Як змінювалося ставлення до маленької дитини і коли син-дочка виросли? Якими епітетами людина опише почуття до своїх дружини-чоловіка при першій зустрічі, через пів року після весілля, коли з’явилася дитина, коли святкували срібне весілля?… І сьогодні мені хотілося звернути увагу на світ кожного з нас, і душевний, але що не менш важливо – тілесний. Якщо запитати сьогодні більшість православних досвідчених людей про те, що важливо в їх особистому світі, то людина відразу відповість: “Душа!”. Якщо не дати йому схаменутися і розпитувати на натхненній хвилі далі, він часто доходить до презирства тіла, повного презирства… і видаляється в єресь еллінізму, ставлячись до тіла, як до темниці, скрині в якій живе його душа: «Швидше б замучити своє тіло… розлучитися і з Христом бути!» Але тіло, яке нам дав Бог, «зшите» під нас і я хочу зробити для когось відкриття – його треба любити і про нього треба неабияк дбати. В ньому ми воскреснемо, воно наш супутник і наша броня для якісного, довгого і що важливо – радісного служіння Богові і ближнім на цій землі! Йому потрібне свіже повітря, йому потрібно гарне харчування, йому потрібні спортивні вправи… і люблячи вас, я з сумом свідчу, що ви забуваєте про нього. Прошу преподобну Марію бути свідком, що те натхненне, напевно для мене саме натхненне житіє (я кожен рік з нетерпінням чекаю його спільного читання з вами), є приклад того, як часто людина віддаляється у зворотній від Христа бік і чим далі вона віддалилася від Бога, тим більший опір тяжіння до гріха їй потрібно подолати. Господь через преподобного Зосиму, пам’ять якого Церква також святкує сьогодні, говорить про значущості мега-зусиль відходу від пристрастей. Ми ж, часто прочитавши про багаторічну аскезу святої Марії в пустелі вважаємо, що це наш шлях і губимо своє тіло, яке стає тягарем, а не помічником. Нехай кожен знайде золоту середину не тільки звільнення від пристрастей, але й ходи до Христа! – зауважив Владика.
Також Владика привітав кліриків храму – ієрея Павла Рудя з днем народження, а протоієрея Миколая Попльонтаного з народженням доньки. До привітань приєдналися парафіяни.
Напередодні ввечері Преосвященніший єпископ Новосанжарський Веніамін очолив всенічне бдіння у тому ж храмі.
Прес-служба Полтавської місіонерської духовної семінарії УПЦ, 17.04.2016