«Се Діва, як у давнину сказано, зачавши в утробі, народила Бога, Який став людиною»
(Тропар п’ятої пісні канону Різдва Христового)
Возлюблені у Господі отці, брати й сестри!
Моя у Христі возлюблена і Богом дарована Полтавська паство!
У нинішній всеурочистий день ми знову духовно переживаємо радість здобуття світом свого Спасителя. Знову подумки бачимо Сина Бога Живого, Який лежить у яслах Віфлеємського вертепу. «Яке багатство благості! Що це за таїнство про мене! — захоплено вигукує святитель Григорій Богослов. — Я отримав образ Божий і не зберіг його; Він сприймає мою плоть, щоб і образ спасти, і плоть обезсмертити».
Втілення Сина Божого «від Духа Святого і Марії Діви» докорінно змінило життя людства. Воно дало людям сили боротися з гріхом, примирило з Богом, усиновило людей Отцю і відродило їхнє єство. З цього моменту Творець став нескінченно близький Своєму творінню. Відроджене людство, вийшовши на шлях удосконалення, пізнало найбільші таємниці, зрозуміло, що є Істина і як треба жити. А тому ми усвідомлюємо, що Різдво Христове сповнене позачасового значення і має пряме відношення до долі кожної людини. Навіть той, хто поки ще нічого не знає про подвиг Спасителя, може тепер пізнати Істину, стати чадом Божим і успадкувати життя вічне.
Ось чому раділо Небо в Різдвяну ніч. Ось чому небожителі, радіючи відродженню людського роду, співали дивну пісню: «Слава в вишніх Богу і на землі мир, у людях благовоління» (Лк. 2, 14). Чудо і сила християнської віри в тому, що ця «радість велика» дарується нам нині в усій своїй повноті, так само, як і більш ніж дві тисячі років тому. Ми не згадуємо — ми святкуємо Різдво Христове, тому що воно, звершившись одного разу, вічно наповнює людей миром і радістю!
Минулий рік став для нас роком благості Господньої. Милістю Божою продовжується успішне улаштування церковного життя на Полтавській землі. Наш народ все більше повертається до батьківської віри. У багатьох містах і селах діти й отроки опановують знання про православну віру і культуру. Храми наповнюються парафіянами різного віку й різного роду діяльності. Тисячі людей моляться Богу, читають духовну літературу, беруть участь у справах церковних. Всьому цьому я став свідком, відвідавши чимало парафій Полтавської єпархії.
Видимим знаком благовоління Божого до нашої землі стало принесення в її межі з Малої Гефсиманії Плащаниці Пресвятої Богородиці. Сама Цариця Небесна через цей образ відвідала Полтавську землю і розпростерла над усіма її жителями Свій чесної омофор. Повернувся на свою малу батьківщину і наш святий співвітчизник — преподобний Паїсій Величковський, у часточці своїх мощей, які тепер завжди будуть перебувати в Полтаві.
Року, що завершився, Господь сподобив мене знову побувати на дорогій моєму серцю Святій Афонській Горі — місці особливої присутності Матері Божої. Там, перед Її чудотворними іконами та мощами святих угодників Божих, ми підносили полум’яні молитви про нашу улюблену й Богом даровану полтавську паству й про нашу багатостраждальну Вітчизну — Україну.
У свято пришестя Спасителя наші погляди звертаються до колиски християнства — Святої Землі. Величезного болю серцям усіх віруючих завдала звістка про те, що там, де дві тисячі років тому ангели сповістили: «Слава в вишніх Богу, і на землі мир», знову лунали вибухи й пролилася кров невинних людей. У ці Різдвяні дні ми молимо Творця, щоб земля, освячена народженням, життям, стражданням і Воскресінням Спасителя нашого, стала, нарешті, місцем, де «милість і істина зустрілися, правда і мир облобизалися» (Пс. 84, 11).
Возлюблені у Господі! Прославляючи Народженого у Віфлеємі Христа, поклонімось Йому і ми разом із волхвами й пастухами. Хай кожен із нас прихилить свої коліна і з трепетом та глибокою вірою принесе, за словом святителя Іоанна Златоуста, набагато коштовніші дарунки, ніж волхви: «Вони принесли золото — ти принеси цнотливість і чесноту; вони принесли ладан — ти принеси чисті молитви, ці духовні пахощі; вони принесли смирну — ти принеси смиренномудрість, серце змалене і милостиню…»
Від серця, сповненого радості, вітаю вас, всечесні отці, шановні клірики, насельники обителей, брати й сестри, з великим і спасительним для світу святом Різдва Христового і Новоліття. Молитовно бажаю всім вам бути ревними виконавцями волі Божої, приносити духовні дари народженому нині Спасителю світу, щоб ім’я Його славилось завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. смиренний
Смиренний
+ Филип,
милістю Божою митрополит Полтавський і Миргородський,
ваш богомолець у Різдвяних ясел Богонемовляти
Різдво Христове 2012/2013
Кафедральний град Полтава
Пресс-служба Полтавської єпархії УПЦ, 04.01.2013 10:53.