22 жовтня група студентів Полтавської місіонерської духовної семінарїї та вихователів дитячих садків міста Комсомольська завітали до національного історико-культурного заповіднику «Чигирин». Поїздку очолив викладач семінарії протоієрей Ростислав Денисюк.
Почалася екскурсія з мальовничого села Суботів (до речі, з наголосом на перший склад), назва якого походить від назви річки – Суба, на березі якої воно розташоване, принаймні, це – найпоширеніша версія. Саме по собі поселення непримітне, хоча живописне, і мало хто знав би про нього взагалі, якби не захоплива історія.
У ХVІІ ст. письмові джерела згадують про Суботів, як про хутір, що належав дрібному шляхтичеві, козацькому сотнику Михайлу Хмельницькому. Так, тому самому, кого пізніше будуть згадувати як батька Богдана Хмельницького. Не будемо вдаватися до історії, лише скажемо, що Богдан Михайлович після смерті батька збудував в успадкованому селищі палац-фортецю і це місце згодом стало одною з його резиденцій та здобуло славу осередка культури. По смерті гетьмана воно, нажаль, втратило своє значення.
Нині слава Суботова відроджується. Любителів історії воно приваблює, бо ж зберегло незвичайну пам’ятку – церкву барокової та ренесансної архітектури, що водночас є оборонною спорудою. Збудована вона 1653 року на кошти Богдана Хмельницького. Нині в Іллінській церкві (а вона збудована саме в честь пророка Ілії) знаходиться символічний надгробок з написом «Гетьман Богдан Хмельницький», що свідчить про те, що в 1657 році в ній був похований гетьман і меценат.
Далі група відправилася в місто, що було гетьманською резиденцією, прикордонним форпостом, столицею, околицею, руїною, а нині є районним центром в Черкаській області – Чигирин, а саме – в Чигиринський музейний комплекс. До нього відноситься каплиця Святої Покрови, де перепоховані останки 263 козаків та мешканців Чигирина, виявлені археологами на місці колишнього цвинтаря XVII століття. Праворуч від музею височіє відтворений храм святих апостолів Петра і Павла. Перед храмом встановлений пам’ятник видатному духовному і політичному діячу, митрополиту Київському, Галицькому та всієї Руси, настоятелю храму – Йосипу Нелюбовичу-Тукальському. Поряд з музеєм Б. Хмельницького продовжуються роботи по відтворенню комплексу будівель резиденції творця Української козацької держави та інвестиційного проекту – готельного комплексу «Посольська вулиця». Уявіть собі, що кожен, хто захоче відвідати комплекс, матиме змогу зануритись в атмосферу ХVІІ ст. на декілька днів. В центральній частині міста розташована пам’ятка садово-паркового мистецтва – Замкова гора. На ній знаходяться визначні пам’ятки історії, архітектури, монументального мистецтва:
– величний (висотою 18,6 м) монумент Богдану Хмельницькому (1973 р.);
– кам’яний хрест на честь героїв битв з польсько-шляхетськими та турецькими загарбниками 1596-97, 1677-78 років (1912 р.);
– реконструйований бастіон Петра Дорошенка – частина Чигиринської фортеці XVII століття.
До речі, дізнались, що Замкова гора може таїти в собі численні скарби. Справа в тім, що за часів Хмельницького, під час набігу на місто, радники гетьмана вирішили сховати казну і вона за легендою має бути саме на тій території.
Дорогою додому екскурсійна група відвідала Свято-Троїцький Чигиринський жіночий монастир. За часів Богдана Хмельницького він був чоловічий, але після численних війн, що забрали багато чоловічого населення, так трапилось, що став місцем спасення вдів та матерів. Чотири рази за свою історію він піддавався зруйнуванню. Ось і зараз від тамтешньої церкви залишився лише фундамент, а тимчасово служба проводиться в залізничному вагоні, перетвореному на храм. Місцевість, на якій розташований монастир, болотиста, тож неймовірних зусиль коштувало її окультурення. Молитвами покровительниці, ігуменії-мучениці Рафаїли (Тертацької), яку Священний Синод у 2009 році благословив для місцевого почитання, та з Божою допомогою реставраційні роботи звершуються.
Дійсно достойні поваги ті, що зреклись усього земного і взялись з нуля відроджувати святиню.